Гепатит D (дельта гепатит) – запальне захворювання печінки, викликане вірусом гепатиту D. Розвивається лише в людей, інфікованих вірусним гепатитом В, і вважається найважчою формою вірусного гепатиту.
За даними Всесвітньої організації охорони здоров’я, близько 5% людей з гепатитом В заражені вірусом дельта гепатиту. Це становить близько 15-20 мільйонів чоловік.
Гепатит – це запалення печінки, яке, зазвичай, виникає в результаті вірусної інфекції. Існує п’ять основних типів гепатиту: A, B, C, D і E.
Зміст
- Історичні аспекти гепатиту D
- Генотипи гепатиту D
- Шляхи передачі гепатиту D
- Періоди розвитку гепатиту D
- Класифікація гепатиту D
- Симптоми гепатиту D
- Діагностика вірусного гепатиту D
- Диференціальна діагностика гепатиту D
- Лікування вірусного гепатиту D
- Дієта й спосіб життя при гепатиті D
- Профілактика поширення гепатиту D
- Прогноз для людини, інфікованої гепатитом D
- Можливі ускладнення гепатиту D
Історичні аспекти гепатиту D
Вірус гепатиту D був відкритий у 1977 році італійським професором Маріо Розетті. Спочатку вважалося, що вірус є одним з маркерів гепатиту В. Подальші дослідження показали, що це окремий структурний елемент, для розвитку якого необхідний вірус гепатиту B.
Генотипи гепатиту D
На сьогодні відомо про вісім генотипів вірусу гепатиту D, кожен з яких має свої специфічні території поширення. Найбільш поширеними є:
- перший генотип – найчастіше діагностується у країнах південної, центральної та північної Європи, тому вважається європейським;
- другий генотип – виявлений у хворих з Японії;
- третій генотип – діагностовано у хворих в екваторіальній Африці й тропічній Азії.
Шляхи передачі гепатиту D
Резервуаром збудника є інфікована людина. Вірус передається парентеральним шляхом або через контакт слизової з інфікованою кров’ю та іншими біологічними рідинами.
Інфікування може відбутися у вигляді:
- коінфекції – одночасне зараження вірусами гепатитів В і D. Може призводити до блискавичного гепатиту;
- суперинфекції – зараження вірусом гепатиту D людини, інфікованої вірусом гепатиту В.
До основних варіантів зараження належать:
- переливання інфікованої крові або її компонентів;
- інфікування при нанесенні татуювання або проведенні косметологічних процедур з використанням нестерильних інструментів;
- вживання ін’єкційних наркотиків;
- зараження матір’ю дитини під час пологів;
- інфікування при незахищеному сексі;
- зараження під час медичних маніпуляцій при порушеннях правил асептики й антисептики;
- зараження через предмети домашнього вжитку: бритви, ножиці, зубні щітки.
Гепатит D не передається повітряно-крапельним шляхом, тому варто знати, що інфікування не відбувається при:
- поцілунках;
- рукостискання або дотиках;
- кашлі або чханні.
Періоди розвитку гепатиту D
Гепатит D проходить кілька періодів розвитку:
- інкубаційний – з моменту потрапляння вірусу в організм до появи перших симптомів. Його тривалість становить 21-45 днів;
- переджовтяничний – триває 4-10 днів і характеризується появою перших симптомів;
- жовтяничний – триває від двох до шести тижнів, характеризується наростанням жовтяниці;
- відновний – відбувається одужання від вірусних гепатитів В і D після проходження курсу лікування;
- розвиток хронічної стадії – може тривати роками, без лікування закінчується цирозом або раком печінки.
Класифікація гепатиту D
Залежно від наявності жовтяниці при гострому перебігу:
- жовтяничний;
- безжовтяничний.
За тяжкістю перебігу:
- легкий;
- середньотяжкий;
- важкий;
- фульмінантний.
Симптоми гепатиту D
Симптоми гепатиту D аналогічні проявам гепатиту B. Часто інфікування дельта гепатитом викликає симптоми в людей, у яких раніше не було проявів інфікування гепатитом В.
До симптомів, які можуть зустрічатися при гепатиті D, належать:
- пожовтіння шкіри та склер очей (жовтяниця);
- потемніння сечі;
- знебарвлення калу;
- розлад травлення;
- біль в області печінки (у правому підребер’ї);
- нудота, блювота;
- підвищена втома;
- зниження апетиту;
- артралгія (біль у суглобах);
- лихоманка (тривале підвищення температури тіла);
- висипання на шкірі.
Приєднання дельта гепатиту до хронічного гепатиту В, практично, завжди призводить до його загострення. При цьому можуть розвинутися важкі форми гепатиту D. У цих випадках рівень летальності становить 20% і більше.
Виникнення злоякісних форм гепатиту в здорових носіїв вірусного гепатиту В або при його згасанні також пов’язано з приєднанням дельта гепатиту.
Діагностика вірусного гепатиту D
Діагностикою та лікуванням гострих гепатитів B і D займається лікар-інфекціоніст, хронічних гепатитів – гепатолог або гастроентеролог. Діагноз виставляється на підставі клініки, анамнезу захворювання й даних лабораторних методів дослідження.
До необхідних методів дослідження належать:
- тест на антитіла Ig M і Ig G – найбільш поширений метод дослідження, який проводиться пацієнтам з вірусним гепатитом D для виключення або підтвердження інфікування;
- ПЛР-тест на гепатит D (РНК-тест на гепатит D або РНК-вірусний тест) – проводиться для підтвердження наявності вірусу дельта гепатиту й виявлення активності його розмноження (реплікації);
- загальноклінічні аналізи (загальний аналіз крові, сечі, біохімічний аналіз, коагулограма) – для визначення ступеня ураження печінки і виявлення ускладнень;
- ультразвукове дослідження печінки – призначається при необхідності визначення стану печінки;
- біопсія печінки – проводиться для визначення прогресування захворювання.
Диференціальна діагностика гепатиту D
Диференціальна діагностика проводиться з наступними захворюваннями:
- загострення хронічного гепатиту;
- токсичне ушкодження печінки (лікарське, алкогольне);
- цироз печінки;
- аутоімунний гепатит;
- неалкогольний стеатогепатит;
- гостра ішемія печінки.
Лікування вірусного гепатиту D
Усі хворі підлягають госпіталізації. Оскільки спеціального лікування гепатиту D не існує, в основному, проводиться симптоматична терапія.
Препаратом ефективного впливу на вірус дельта гепатиту є інтерферон альфа. Проте близько половини пацієнтів не реагують на терапію інтерфероном і часто після курсу лікування відбувається рецидив захворювання.
Для пацієнтів з фульмінантним гепатитом і цирозом печінки на останніх стадіях може розглядатися можливість трансплантації печінки.
Дієта й спосіб життя при гепатиті D
При зараженні дельта гепатитом лікарі рекомендують повністю змінити спосіб життя й харчування. Це необхідно для запобігання прогресуванню захворювання й зменшення навантаження на печінку.
З цією метою рекомендують:
- дотримуватися дієти – для зниження токсичного впливу на печінку;
- відмовитися від алкоголю і куріння;
- обмежити стреси;
- спати не менше 8 годин на добу;
- відмовитися від інтенсивних фізичних навантажень.
Профілактика поширення гепатиту D
Специфічним методом профілактики гепатиту D є вакцинація проти гепатиту В.
До неспецифічних методів профілактики належать:
- використання стерильних інструментів при проведенні косметологічних процедур;
- дотримання правил асептики й антисептики в медичних установах;
- дотримання правил особистої гігієни;
- застосування бар’єрних методів контрацепції при статевих контактах;
- відмова від наркотиків;
- відмова від випадкових статевих контактів;
- використання стерильного ін’єкційного обладнання.
Прогноз для людини, інфікованої гепатитом D
Прогноз у разі коінфекції та раннього виявлення захворювання сприятливий. При цьому рідко виникає хронізація й можна повністю вилікуватися.
У випадку суперінфікування або розвитку важкої форми гепатиту прогноз несприятливий. Можливий розвиток небезпечних для життя ускладнень.
Повне одужання в разі суперінфекції відбувається вкрай рідко.
Можливі ускладнення гепатиту D
При недотриманні рекомендацій і відсутності лікування можуть розвинутися такі ускладнення:
печінкова недостатність;
- цироз печінки;
- рак печінки;
- печінкова кома;
- патологія жовчних шляхів;
- смерть.