Алкоголізмом називається надмірне вживання алкогольних напоїв, що призводить до залежності. Захворювання впливає не лише на фізичне, а й на емоційне здоров’я пацієнта. Алкоголізм – одна з найпоширеніших залежностей у світі.
Виділяють три ступені тяжкості алкоголізму:
- Високоризикова поведінка – людина систематично вживає алкоголь, але поки що не відчуває ніяких фізичних наслідків. У разі продовження вживання – наслідки, з високою ймовірністю, настануть.
- Небезпечна поведінка – пацієнт уже має деякі скарги, пов’язані з вживанням алкоголю (психічні зміни або ураження печінки).
- Залежність – пацієнт відчуває необхідність випити, не може відмовити собі у вживанні алкоголю. Забуваючи про інші турботи й обов’язки, продовжує пити, не дивлячись на важкі наслідки. Поступово підвищує дозу алкоголю, без якої з’являються симптоми абстинентного синдрому.
Зазвичай встановити залежність досить складно, оскільки сам пацієнт, у більшості випадків, заперечує вживання алкоголю або значно зменшує кількість вжитого.
Зміст
Симптоми алкоголізму
У невеликих дозах алкоголь діє на організм людини як стимулятор: підвищує самооцінку, прибирає заборони й забобони. У великих дозах, навпаки, пригнічує активність центральної нервової системи й веде до підвищення сонливості, у разі отруєння алкоголем – до втрати свідомості, порушень з боку травного тракту, іноді до летального результату.
Порушення роботи внутрішніх органів, спровоковане вживанням алкоголю, може проявлятися як гостро, так і хронічно. Гострі симптоми людина відчуває у формі похмільного синдрому, для якого типові головний біль, пронос, нудота, втома, тремтіння. Тривале вживання алкоголю призводить до появи хронічних симптомів – порушення роботи серцево-судинної та центральної нервової систем, захворювань печінки, підшлункової залози, шлунка й нирок.
У першу чергу, варто відзначити пошкодження психічного здоров’я хворого на алкоголізм. Пацієнт часто агресивний, зазнає труднощів у спілкуванні з родичами й колегами, не йде на мирне врегулювання будь-яких конфліктів. Частина пацієнтів вважають алкоголь “ліками”, які допомагають уникнути проблем, що виникають. Необхідно пам’ятати, що зайве вживання алкоголю приносить тільки стрес, проблеми й підсилює тривожність.
Стадії алкоголізму
Залежність від алкоголю розвивається тривалий період часу, її можна розділити на кілька стадій:
- Період психічної залежності. Характеризується необхідністю пацієнта постійно підвищувати дозу алкоголю для гарного самопочуття й настрою.
- Застережний період. Пацієнт п’є все частіше, легкий алкоголь починає замінювати міцнішим.
- Визначальний період. Пацієнт перестає контролювати вживання алкоголю. Симптомом стають “вікна безпам’ятства” після вживання. Ця стадія може тривати від кількох тижнів до декількох місяців.
- Кінцева стадія. Пацієнт напивається до втрати свідомості. Одночасно зростає толерантність до алкоголю – з кожним разом необхідна все більша кількість для задоволення потреби. З’являються алкогольні психози. На цій стадії вже неможливо обійтися без госпіталізації до спеціальної установи.
Лікування алкоголізму
Лікування алкоголіка можливе виключно на підставі його власного бажання або на основі рішення суду про примусове лікування.
Існує кілька методик лікування алкоголізму:
- Контрольоване вживання – сучасне терапевтичне рішення, яке з успіхом використовується при менш розвинених формах залежності Ця методика підходить для пацієнтів групи “високоризикової поведінки”. Терапія, перш за все, допомагає людям, які мають ризики розвитку залежності, повернутися до нормального, «не ризикового” вживання. Для лікування необхідний контроль психолога й іноді – застосування препаратів, що зменшують бажання вживати алкоголь. Часто на цій стадії пацієнт може впоратися із залежністю і без їхнього застосування. Лікування триває 3-5 місяців.
- Абстинентна амбулаторна терапія – у разі більш важких форм залежності абстиненція необхідна. Крім виключення алкоголю й постійної психологічної підтримки пацієнта поступово змінюється його режим дня. Для лікарської підтримки використовують препарати групи бензодіазепінів, для придушення тремтіння – тіаприд. При одночасному прийомі дисульфіраму та алкоголю у хворого розвивається відчуття нудоти, запаморочення, слабкість.
- Госпіталізація до лікувального закладу – при найважчих формах алкоголізму необхідно приступити до детоксикації, яка може виконувати лише персонал у лікувально-оздоровчому закладі закритого типу. Симптомами інтоксикації є делірій, тремтіння всього тіла, втрата свідомості. Детоксикація триває близько тижня, після якої необхідна тривала реабілітація – на термін мінімум три місяці.
- Реабілітація після лікування – після закінчення госпіталізації необхідно продовжувати лікування алкоголізму амбулаторно. Мета цієї терапії полягає в психологічній підтримці пацієнта, спеціалізованій допомозі в кризових ситуаціях, профілактиці рецидиву.
Можливі ускладнення алкоголізму
На тлі хронічного вживання алкоголю можуть пошкоджуватися практично всі органи й системи. Найпоширенішими захворюваннями, викликаними алкоголем, є:
- алкогольний стеатогепатит – найчастіше ускладнення алкоголізму. Оскільки печінка бере найбільшу участь у фільтрації алкоголю в крові – найбільша кількість токсинів проходить крізь неї. Згодом печінка перестає справлятися з кількістю токсинів, що надходять, і компенсаторно збільшується. Відмирає частина гепатоцитів – їхнє місце заміщається сполучною тканиною (початок фіброзу печінки), у зв’язку з великим розміром печінки збільшується венозний відтік від органу, тим самим провокується збільшення тиску у ворітній вені печінки – розвивається портальна гіпертензія. У зв’язку з підвищеним тиском у портальній вені підвищується тиск у венах, що з’єднуються з нею, – у пацієнта розвивається варикоз вен стравоходу, геморой, стає помітною венозна мережа на передній черевній стінці – “голова медузи”;
- алкогольна кардіоміопатія (пошкодження волокон серцевого м’яза);
- алкогольна гастропатія – ушкодження слизової оболонки шлунка (надалі – розвиток шлункової виразки з можливою кровотечею);
- алкогольна нефропатія – пошкодження нирок;
- алкогольна енцефалопатія – порушення функцій головного мозку;
- панкреатопатія – пошкодження підшлункової залози (загрожує утворенням панкреонекрозу – гострого хірургічного ускладнення панкреатиту, яке часто закінчується летальним результатом).
Крім того, велике значення мають соціальні наслідки алкоголізму: діти алкоголіків частіше страждають на психічні розлади. Великою проблемою є керування транспортними засобами в нетверезому стані.