Гепатит B

Гепатит В – антропонозне вірусне захворювання, викликане вірусом гепатиту В, яке призводить до пошкоджень печінки.

Гепатит – запальне захворювання печінки, що викликає руйнування й загибель гепатоцитів. На сьогодні вивчено понад 10 вірусів, що призводять до захворювання. З них виділяють п’ять основних: А, В, С, D і Е.

Згідно з дослідженнями, щорічно від різних форм гепатиту у світі помирає близько 1 мільйона людей. ВООЗ відносить захворювання до особливо небезпечних, поширеність його щорічно збільшується.

Зміст

1. Історичні аспекти гепатиту В
2. Печінка та її ураження при гепатиті В
3. Гострий гепатит В
4. Хронічний гепатит В
5. Вакцина проти гепатиту В
6. Носійство вірусу гепатиту В
7. Резистентність гепатиту В до факторів зовнішнього середовища
8. Генотипи гепатиту В
9. Епідеміологічні дані гепатиту В
10. Шляхи передачі гепатиту В
11. Класифікація гепатиту В
12. Симптоми гепатиту В
13. Діагностика гепатиту В
14. Група ризику по гепатиту В
15. Лікування вірусного гепатиту В
16. Дієта й спосіб життя при гепатиті В
17. Диференціальна діагностика гепатиту В
18. Профілактика поширення гепатиту В
19. Рецидив вірусного гепатиту В
20. Прогноз для людини, інфікованої гепатитом В
21. Можливі ускладнення гепатиту В

Історичні аспекти гепатиту В

Клінічні та епідеміологічні дослідження гепатиту поновилися невдовзі після Другої світової війни. Почали проводити диференційну діагностику між різними типами вірусу.

У 1966 році американський лікар Барух Бламберг виділив так званий «австралійський антиген», який виявився поверхневим антигеном вірусу гепатиту В. За це відкриття в 1976 році йому було присвоєно Нобелівську премію.

У 1970 році за допомогою електронного мікроскопа в крові й клітинах печінки був виявлений вірус гепатиту В. Незабаром була створена перша вакцина, яка містила компоненти крові.

У 1986 році чилійський біохімік Пабло Валенсія створив безпечну рекомбінантну вакцину проти гепатиту В, яка використовується зараз.

Печінка та її ушкодження при гепатиті В

Печінка – життєво важлива залоза зовнішньої секреції, функціональною одиницею якої є гепатоцит. Вона синтезує необхідні для нормального функціонування організму речовини, такі як жовч, білки плазми крові, холестерин, фібриноген тощо. Крім цього, печінка накопичує вітаміни, залізо, мідь, глікоген і нейтралізує токсини.

При інфікуванні гепатитом В відбувається ураження гепатоцитів. Печінка наповнюється кров’ю, з’являються осередки фіброзної тканини. Після гострого гепатиту орган може повністю або частково відновиться в процесі одужання.

При хронічному – фіброзні осередки збільшуються в розмірах і призводять до розвитку цирозу печінки. Заліза при цьому починає зменшуватися, стає горбистою. При подальшому прогресуванні захворювання печінка перестає нормально функціонувати й розвивається печінкова недостатність.

Гострий гепатит В

Гострий гепатит В – короткочасне захворювання, яке розвивається протягом шести місяців після інфікування. Гостра інфекція може варіювати за ступенем тяжкості: від легкої, з незначними симптомами або безсимптомним перебігом до важкої, що вимагає госпіталізації. Іноді відбувається самолікування, після якого людина стає несприйнятливою до вірусу гепатиту В.
Приблизно у 5% інфікованих гострий гепатит В переходить у хронічну форму. У дітей хронічний гепатит діагностується частіше, ніж дорослих.

Хронічний гепатит В

Хронічний гепатит В – патологія, що триває більше, ніж півроку. Згодом хронічний гепатит може призводити до серйозних проблем зі здоров’ям, включаючи не тільки пошкодження печінки, а й інших органів.

Вакцина проти гепатиту В

Вакцинація проти гепатиту В є єдиним надійним методом запобігання зараженню вірусом. Вона стимулює імунну систему й сприяє продукуванню в організмі антитіл, необхідних для захисту від можливого зараження.

Вакцинацію проти гепатиту В рекомендують проводити:

• дітям згідно календаря вакцинації;
• людям, чиї сексуальні партнери інфіковані гепатитом В;
• членам сім’ї інфікованої людини;
• ін’єкційним наркоманам;
• медичним працівникам;
• інфікованим вірусом гепатиту С;
• ВІЛ-інфікованим;
• людям з хронічними захворюваннями печінки;
• людям, що знаходяться в місцях позбавлення волі.

Носійство вірусу гепатиту В

У 5%-10% випадків інфікування гепатит В переходить у хронічну форму, при якій люди переносять захворювання в прихованій (субклінічної) формі.

Вірусоносії можуть не здогадуватися про патологію, але при цьому бути небезпечними для оточуючих. Подібне явище й те, чому вірус не шкодить вірусоносієві, залишається не до кінця вивченим.

Резистентність гепатиту В до факторів зовнішнього середовища

Вірус гепатиту В може виживати в навколишньому середовищі протягом тижня, зберігаючи при цьому свою вірулентність, і при потратлянні в організм призводити до розвитку захворювання.

Вірус досить стійкий до впливу низьких і високих температур. У сухій плазмі він зберігається до 25 років. При автоклавуванні інактивується протягом півгодини. Під час стерилізації при температурі 160 градусів гине через годину, а при 60 градусах – за 10 годин.

Генотипи гепатиту В

На сьогодні відомо 10 генотипів вірусу гепатиту В: A, B, C, D, E, F, G, H, I і J. Кожен генотип має свій територіальний розподіл і використовується для спостереження за поширенням вірусу.

Відмінності між генотипами складають не більше 8% їхньої послідовності й уперше були описані в 1988 році. Визначення генотипу є важливим при виборі тактики лікування, оскільки кожен має свої особливості перебігу.

Епідеміологічні дані гепатиту В

У світі вірусом заражено понад 2 мільярди людей, і близько 300 мільйонів має хронічну форму.

Контагіозність (заразність) вірусу гепатиту В в 50 разів вище, ніж у ВІЛ, що робить його ще більш небезпечним.

Шляхи передачі гепатиту В

Гепатит В передається при потраплянні інфікованої крові або сперми в організм здорової людини. До основних варіантів такого інфікування належать:

• інфікування при нанесенні татуювання й пірсингу (інфекція потрапляє в організм здорової людини через неякісну стерилізовані інструменти);
• трансфузія крові (трапляється вкрай рідко завдяки розвитку лабораторної діагностики та ретельному обстеженню донорів);
• вживання ін’єкційних наркотиків;
• інфікування при незахищеному сексі із зараженим партнером. Імовірний ризик інфікування через вагінальну рідину або сперму інфікованої людини;
• інфікування матір’ю дитини під час пологів;
• зараження через спільні предмети побуту: бритви, ножиці.

Як не можна заразитися гепатитом В

Вірус гепатиту В не передається через:

• їжу й воду;
• обійми;
• поцілунки;
• кашель і чхання;
• рукостискання.

Класифікація гепатиту В

Залежно від наявності жовтяниці при гострому перебігу виділяють наступні види гепатиту В:

• жовтяничний;
• безжовтяничний.

За тяжкістю перебігу:

• легкий;
• середньотяжкий;
• важкий;
• фульмінантний.

Симптоми гепатиту В

Симптоми гострого гепатиту В

При гострому перебігу гепатиту В симптоми з’являються за 2 – 3 місяці після зараження й можуть зберігатися від кількох тижнів до півроку. У деяких випадках захворювання триває безсимптомно.

Симптоми гострого гепатиту В можуть включати:

• підвищення температури тіла;
• почуття втоми;
• втрату апетиту;
• нудоту, блювоту;
• зміну кольору сечі;
• артралгії;
• свербіж;
• пожовтіння кольору шкіри й очей.

Симптоми хронічного гепатиту В

Клінічна картина хронічного гепатиту В залежить від ступеня враження печінки.

Найчастіше діагностуються наступні симптоми:

• субфебрильна температура (підвищення температури тіла в межах 37,1 – 38,0 ° C);
• постійний біль у верхній частині живота;
• втома, слабкість;
• інтоксикація;
• стеаторея (надмірний уміст у калі нейтрального жиру, жирних кислот або їхніх солей);
• м’язовий біль;
• пожовтіння шкіри й очей;
• свербіж.

До позапечінкових проявів хронічного гепатиту В належать:

• гломерулонефрит;
• вузликовий поліартрит;
• есенціальна змішана кріоглобулінемія;
• папульозний акродерматит;
• апластична анемія.

При розвитку цирозу печінки відбувається порушення кровообігу в печінці й можуть виникати такі симптоми:

• асцит;
• голова медузи (симптом, що характеризується появою на животі навколо пупка розширених і звивистих підшкірних вен);
• розширення вен стравоходу та шлунка;
• портальна гіпертензія;
• енцефалопатія;
• спленомегалія;
• периферичні набряки;
• міокардит;
• синдром Гієна-Барре;
• нефротичний синдром;
• відчуття тиску в правому підребер’ї.

Вірусний гепатит В у дітей

Інфікування дітей майже в усіх випадках призводить до хронізації гепатиту. Захворювання в дитини протікає важче, ніж у дорослого, ускладнення розвиваються швидше.

Якщо жінка під час вагітності була заражена гепатитом В, то дитину після народження необхідно вакцинувати й увести імуноглобулін протягом 12 годин. У подальшому такі діти повинні бути вакциновані згідно з календарем вакцинації проти гепатиту В і знаходитися під наглядом лікаря.

Гепатит В у вагітних

Гепатит В може передаватися дитині під час пологів від зараженої матері.

Для виключення або зниження ризику захворювання дитини необхідно проконсультуватися з лікарем і пройти необхідне лікування перед плануванням вагітності.

Годування грудьми інфікованою матір’ю безпечне для дитини, якщо немає тріщин і кровоточивих ран на сосках.

Діагностика вірусного гепатиту В

Лікар ставить діагноз вірусного гепатиту В на підставі скарг, анамнезу захворювання й даних лабораторних та інструментальних методів обстеження.

До необхідних методів обстеження належать:

• діагностичні тести – за їхньою допомогою можна виявити вірусний гепатит В, визначити тип його перебігу – гострий чи хронічний, а також дізнатися, чи є імунітет до захворювання;
• транзиторна еластографія – ультразвуковий метод дослідження, необхідний для виявлення ступеня враження печінки, поширеності інфекції, стану й роботи органа. Лише за результатами ультразвукового дослідження лікар може розробити схему лікування;
• біопсія печінки – проводиться для виявлення враження печінки.

Інтерпретація тестів:

• антитіла IgG до HBcor антигену – специфічний показник до ядерного антигену, що вказує на хронізацію процесу або раніше перенесений гепатит В;
• антитіла IgM до HBcor антигену вірусу гепатиту В – специфічний показник до ядерного антигену, що вказує на гострий інфекційний процес і розмноженні вірусу гепатиту В;
• HBeAg дозволяє оцінити ступінь активності вірусу;
• HBsAg – позитивний результат свідчить про інфікованість вірусом і його можливе поширення;
• кількісне визначення HBsAg проводиться для оцінки ефективності противірусної терапії та має велике значення при визначенні хронізації гепатиту В;
• ПЛР вірусу гепатиту В – свідчить про вірусну реплікацію.

Особливості підготовки до здачі аналізів на гепатит В

Кров для досліджень здається вранці натщесерце (за 4-6 годин до аналізу не можна нічого їсти). Перед здачею аналізів дозволяється пити чисту негазовану воду. При вживанні напередодні будь-яких медикаментів необхідно повідомити лікаря.

Перед здачею аналізів рекомендується уникати фізичних і емоційних навантажень, прийому алкоголю й важкої їжі.

Група ризику по гепатиту В

Своєчасне діагностування гепатиту В може зменшити й запобігти можливим проблемам зі здоров’ям, зупинити передачу вірусу. З цією метою ВООЗ рекомендує проводити обстеження людям, які мають підвищений ризик інфікування гепатитом В.

Лікування вірусного гепатиту В

При можливому інфікуванні необхідно протягом 12 годин звернутися по медичну допомогу. Ін’єкція імуноглобуліну в цей проміжок часу може запобігти можливому зараженню. Також при відсутності вакцинації необхідно вакцинуватися.

Лікування гострого гепатиту В

Для лікування гострого гепатиту В немає спеціально розробленої схеми. Можливе призначення симптоматичної терапії для поліпшення самопочуття, а також обов’язковою є зміна способу життя.

Лікар може порекомендувати правильно й збалансовано харчуватися, відмовитися від алкоголю й куріння, вживати достатню кількість рідини.

У важких випадках для запобігання ускладненням можлива госпіталізація й призначення противірусних препаратів.

Лікування хронічного гепатиту В

Більшість людей з діагнозом хронічний гепатит В потребують лікування до кінця життя. Терапія допомагає знизити ризик захворювання печінки й запобігає передачі інфекції іншим людям.

Лікування хронічного гепатиту В може включати:

• противірусні препарати. Кілька противірусних препаратів, зокрема, ентекавір, тенофовір, ламівудин, адефовір і телбівудін, можуть допомогти в боротьбі з вірусом і уповільнити процес пошкодження печінки;
• інтерферон. Призначається, в основному, молодим людям з гепатитом В, які хочуть уникнути тривалого лікування, або жінкам, що планують вагітність протягом кількох років після завершення курсу терапії. Інтерферон заборонено використовувати під час вагітності;
• пересадка печінки. При серйозних ураженнях печінки може знадобитися пересадка органа, під час якої хірург видаляє пошкоджену залозу й замінює на здорову.
• Інші методи лікування гепатиту B знаходяться в стадії розробки.

Побічні ефекти при лікуванні хронічного гепатиту В

До побічних ефектів, які можуть виникнути при лікуванні, належать:

• нудота й блювота;
• ускладнене дихання;
• депресія;
• загострення хронічних захворювань;
• порушення сну;
• зниження ваги.

Дієта й спосіб життя при гепатиті В

При інфікуванні вірусом гепатиту В лікарі рекомендують повністю змінити спосіб життя й харчування. Це необхідно для запобігання прогресуванню захворювання й зменшення навантаження на печінку.

З цією метою рекомендують:

• дотримуватися дієти – обмежити вживання гострої, жирної, солоної, консервованої їжі. У раціоні повинні бути продукти, багаті білками, овочі, фрукти, каші;
• виключити алкоголь;
• відмовитися від куріння;
• обмежити фізичні навантаження й піднімання ваги.

Диференціальна діагностика гепатиту В

Диференціальна діагностика проводиться з наступними захворюваннями:

• гепатит С;
• токсичне ушкодження печінки;
• холедохолітіаз;
• цироз печінки;
• аутоімунний гепатит;
• неалкогольний стеатогепатит;
• гострий жировий гепатоз вагітних;
• туберкульоз.

Профілактика поширення гепатиту В

Вакцинація проти гепатиту В – найкращий спосіб профілактики інфікування. Вона захищає від зараження в 90 – 95% випадків. Інші рекомендації щодо запобігання зараження:

• використання бар’єрних методів контрацепції при статевих контактах;
• дотримання правил асептики й антисептики в медичних установах;
• дотримання стерильності інструментів, які використовуються для косметологічних процедур (татуювання, манікюр, педикюр, пірсинг);
• використання стерильних наборів для проведення ін’єкцій;
• використання лише індивідуальних предметів особистої гігієни.

Рецидив вірусного гепатиту В

Після повного одужання в організмі виробляються антитіла, які запобігають повторному зараженню гепатитом В. Але в деяких випадках, особливо якщо інфікування відбулося в ранньому дитинстві, вірус гепатиту може залишитися в організмі на все життя. Дослідження крові визначають, чи була людина хвора або все ще інфікована.

Прогноз для людини, інфікованої гепатитом В

Як правило, прогноз захворювання сприятливий. При дотриманні всіх рекомендацій і своєчасному виявленні вірусу наслідки для організму мінімальні.

Можливі ускладнення гепатиту В

При недотриманні рекомендацій і відсутності лікування можуть розвинутися такі ускладнення:

• цироз печінки;
• фульмінантний гепатит;
• печінкова недостатність;
• рак печінки;
• приєднання гепатиту D;
• смерть.