Аутоімунний гепатит

Аутоімунний гепатит – стан, при якому система боротьби з інфекціями організму (імунна система) атакує клітини печінки, що викликає її запалення й ураження. Це тривале або хронічне запальне захворювання печінки.

Зміст

1. Типи аутоімунного гепатиту
2. Причини аутоімунного гепатиту
3. Симптоми аутоімунного гепатиту
4. Діагностика аутоімунного гепатиту
5. Лікування аутоімунного гепатиту

Типи аутоімунного гепатиту

Існує 2 типи аутоімунного гепатиту: тип 1 (класичний) і тип 2.

Тип 1 (класичний)

Є найбільш поширеною формою захворювання.

Може статися в будь-якому віці, але, зазвичай, починається в підлітковому або молодому віці.

Жінки більш схильні до захворювання, ніж чоловіки.

Часто пов’язаний з іншими аутоімунними захворюваннями (тиреоїдитом, хворобою Грейвса, діабетом І типу й виразковим колітом).

Тип 2

Менш поширений.

Найчастіше страждають дівчата віком від 2 до 14 років.

Печінка — це орган, що розташований під ребрами з правого боку живота. Він допомагає фільтрувати продукти життєдіяльності, виробляє жовч для перетравлення їжі та зберігає глюкозу, яку організм використовує для виробництва енергії.

Причини аутоімунного гепатиту

Експерти не знають, що викликає аутоімунний гепатит. Він може бути пов’язаний з гіпергаммаглобулінемією. Цей розлад виникає, коли у крові надто багато білкових антитіл. Також може бути викликаний тривалою (хронічною) інфекцією або деякими захворюваннями крові.
Аутоімунний гепатит І типу пов’язаний з іншими розладами, за яких організм атакує сам себе (аутоімунні розлади):

• тиреоїдит,
• хвороба Грейвса,
• цукровий діабет І типу.
• ревматоїдний артрит,
• гемолітична анемія,
• імунна тромбоцитопенія,
• целіакія,
• виразковий коліт.

Симптоми аутоімунного гепатиту

У деяких людей може не бути симптомів або вони дуже легкі, у той час як інші мають серйозні захворювання й ознаки хвороби.Найбільш поширені симптоми:

• сильна втома;
• пожовтіння шкіри та очей (жовтяниця);
• черевний (абдомінальний) біль;
• біль у суглобах або набряки;
• легкі симптоми грипу;
• свербіж;
• збільшення живота через велику печінку й селезінку;
• павукоподібні кровоносні судини на поверхні шкіри.

Інші симптоми аутоімунного гепатиту наступні:

• темна сеча;
• стул блідого або сірого кольору;
• припинення менструації в жінок:
• втрата апетиту;
• накопичення рідини в животі (асцит);
• розгубленість;
• ректальна кровотеча або блювота кров’ю.

Симптоми аутоімунного гепатиту можуть приймати вигляд інших проблем зі здоров’ям. Завжди звертайтеся до лікаря для постановки діагнозу.

Діагностика аутоімунного гепатиту

Лікар вивчить вашу історію хвороби й проведе медичний огляд.

Деякі лабораторні аналізи крові, які використовуються для діагностики аутоімунного гепатиту, включають:

• Функціональні проби печінки. Перевіряють наявність запалення печінки.
• Повний аналіз крові або CBC. Визначає кількість і типи клітин крові.
• Коагуляційна панель. Цей тест показує згортання крові.
• Електролітна панель. Перевіряє кількість мінералів у крові (електролітний дисбаланс).
• Аутоімунні антитіла. Використовуються, щоб побачити, чи є у вас аутоімунний гепатит або інше захворювання печінки зі схожими симптомами.
• Інші тести печінки. Це робиться для перевірки інших можливих типів захворювань печінки.
• Тести на наявність важких металів і інших речовин у вашому тілі.

Ви також можете пройти інші види функціональної діагностики, зокрема, так:

• Комп’ютерна томографія. Дозволяє отримати більш детальні, ніж стандартний рентген, зображення будь-якої частини тіла, включаючи кістки, м’язи, жир і органи. Використовує рентгенівські промені й комп’ютерні технології для створення горизонтальних зображень (зрізів) тіла.
• МРТ. Цей тест робить детальні зображення органів і структур тіла. Використовує магнітне поле й імпульси енергії радіохвиль. Часто використовується контрастний МРТ з введенням барвника внутрішньовенно. Це допомагає краще побачити при скануванні кровопостачання й функціонування печінки та інших органів черевної порожнини.
• Ультразвукове дослідження створює зображення органів і кровотоку в кровоносних судинах за допомогою високочастотних звукових хвиль.
• Біопсія печінки. Маленькі зразки тканини перевіряються під мікроскопом, щоб визначити тип захворювання печінки.

Лікування аутоімунного гепатиту

Лікування найбільш ефективне, коли аутоімунний гепатит виявлено рано. Метою лікування є контроль над захворюванням і зменшення або усунення будь-яких симптомів (досягнення стадії ремісії).

Медикаменти (кортикостероїди й супресори імунної системи) використовуються, щоб допомогти вашій понад активній імунній системі працювати в більш спокійному режимі та не атакувати печінку.

Після того, як ви почали лікування, може знадобитися від 6 місяців до кількох років, щоб хвороба досягла ремісії. Деякі люди можуть припинити приймати ліки, але часто хвороба повертається. Ви можете мати потребу в лікуванні час від часу до кінця життя. Деяким людям необхідно продовжувати лікування, якщо стався рецидив захворювання або воно у важкій формі.

У деяких випадках аутоімунний гепатит може минати без прийому будь-яких ліків. Але для більшості людей він є хронічним захворюванням. Це призводить до утворення рубців на печінці (цироз печінки). Також може виникнути печінкова недостатність. Якщо у вас печінкова недостатність, може знадобитися пересадка печінки.

Обов’язково запитайте свого лікаря про рекомендовані вакцини, зокрема, від вірусів, які викликають захворювання печінки.