Гепатит С

Гепатит С – антропонозна вірусна інфекція, яка викликає серйозні пошкодження печінки.

Гепатит (з грецької – печінка) – запальне захворювання печінки, зокрема, вірусної етіології. Численні дослідження свідчать, що смертність від гепатиту настільки ж висока, як від туберкульозу та ВІЛ-інфекції. ВООЗ зараховує це захворювання до особливо небезпечних, поширеність його щорічно збільшується.

Зміст

1. Історичні аспекти гепатиту С
2. Печінка та її ураження при гепатиті С
3. Гострий гепатит С
4. Хронічний гепатит С
5. Вакцина проти гепатиту С
6. Вірусне навантаження при гепатиті С
7. Носійство вірусу гепатиту С
8. Резистентність гепатиту С до факторів зовнішнього середовища
9. Генотипи гепатиту С
10. Епідеміологічні дані гепатиту С
11. Шляхи передачі гепатиту С
12. Періоди розвитку гепатиту С
13. Класифікація гепатиту С
14. Симптоми гепатиту С
15. Гепатит С і ВІЛ-інфекція
16. Гепатит С і цукровий діабет
17. Діагностика вірусного гепатиту С
18. Диференціальна діагностика гепатиту С
19. Група ризику по гепатиту С
20. Лікування вірусного гепатиту С
21. Реабілітація після лікування гепатиту С
22. Дієта й спосіб життя при гепатиті С
23. Державна програма лікування гепатиту С
24. Профілактика поширення гепатиту С
25. Рецидив вірусного гепатиту С
26. Прогноз для людини, інфікованої гепатитом С

Історичні аспекти гепатиту С

Раніше вважалося, що захворювання буває двох типів – А і В. Але в середині 1970-х років після ряду досліджень було доведено, що випадки посттрансфузійного захворювання на гепатит не були викликані відомими видами вірусів. Виділений зразок вірусу був названий non-A non-B або NANB гепатит. Багато вчених вважали, що цей вірус є неспецифічною печінковою реакцією. Лише за півтора десятиліття вірус гепатиту С був повністю ідентифікований і розроблені спеціальні серологічні тести для його виявлення.

Тестування збережених зразків крові підтвердило, що гепатит NANB і вірусний гепатит С є однією нозологічною формою.

Печінка та її ураження при гепатиті С

Печінка – складний і багатофункціональний орган, функціональною одиницею якого є гепатоцит. Печінка синтезує необхідні для нормальної роботи організму речовини, такі як жовч, альбуміни, фібриноген тощо. Крім того, накопичує вітаміни, залізо, глікоген” нейтралізує токсини.

При гострому гепатиті С печінка збільшується в розмірах і наповнюється кров’ю. З’являються невеликі осередки руйнування паренхіми печінки та прояви жирової дистрофії.

При хронічній формі перебігу в печінці різко збільшується число некротизованих ділянок, які з часом заміщуються фіброзною тканиною. При значному поширенні сполучної тканини розвивається цироз печінки. Орган стає горбистим і зменшується в розмірах.

При прогресуванні гепатиту печінка перестає нормально функціонувати й розвивається печінкова недостатність.

Гепатит С – захворювання, яке вражає паренхіму печінки. Вірус не передається наступним поколінням і не буває вродженим.

Вірусний гепатит С має дві форми перебігу – гостру і хронічну.

Гострий гепатит С

Гострий гепатит С є короткочасним захворюванням, яке інтенсивно прогресує протягом 6 місяців після зараження. В основному, перебіг хвороби безсимптомний. Приблизно у 80% хворих гострий гепатит переходить у хронічний.

Хронічний гепатит С

Хронічний гепатит С – це довготривале захворювання, яке призводить до серйозних ускладнень з переважаючим ураженням печінки.

Вакцина проти гепатиту С

Вірус гепатиту С надто підступний. Велика небезпека полягає в тривалій відсутності клінічної картини.

На даний момент щеплень проти гепатиту С не розроблено, але внаслідок величезної кількості заражених ведуться наукові дослідження. Основними проблемами на шляху створення вакцини проти гепатиту С є наявність гіперваріабельних ділянок в геномі вірусу, часті мутації та слабка гуморальна відповідь на вакцину.

Гепатит С виліковний, понад 95% інфікованих людей можна вилікувати за допомогою противірусних препаратів, але доступ до діагностики та терапії залишається низьким, а лікування – дорогим.

Вірусне навантаження при гепатиті С

Вірусне навантаження являє собою концентрацію інфекційних агентів вірусу в мілілітрі крові.

За її допомогою можна встановити стадію захворювання, заразність інфікованої людини та швидкість розвитку патології.

Носійство вірусу гепатиту С

За відсутності клінічної картини, але наявності вірусу в крові, людина вважається вірусоносієм гепатиту С. Вона є особливо небезпечною, оскільки може не здогадуватися про своє захворювання й при цьому заражати оточуючих.

Такий стан спостерігається в інкубаційному періоді, а також при хронічному перебігу захворювання.

Резистентність гепатиту С до факторів зовнішнього середовища

Вірус гепатиту С досить стійкий поза організмом. Тривалість його життя в повітрі залежить від температури навколишнього середовища. Дослідним шляхом виявлено, що вірулентність вірусу при кімнатній температурі зберігається понад 4 дні.

При температурі 100 градусів вірус гине за 2 хвилини. При прямому впливі ультрафіолетових променів – за 10 хвилин.

Генотипи гепатиту С

На сьогодні вивчено 6 генотипів гепатиту С, але вчені розглядають існування ще 3-х.
Від генотипу та його підтипу залежить курс і схема лікування. Генотипи мають свої специфічні території поширення.

Виділяють наступні генотипи гепатиту С:

• перший генотип (1a, 1b, 1c) є досить поширеним. Тривалість лікування становить рік і більше;
• другий генотип (2a, 2b, 2c. 2d) достатньо поширений. Тривалість лікування становить півроку;
• третій генотип (3a, 3b, 3c. 3d, 3e, 3f) характеризується розвитком стеатозу печінки. Лікування триває близько півроку;
• четвертий генотип (4a, 4b, 4c, 4d, 4e, 4f, 4g, 4h, 4i, 4j) поширений у країнах Близького Сходу;
• п’ятий і шостий генотипи мало вивчені.

Епідеміологічні дані гепатиту С

У світі понад 100 мільйонів людей інфіковані хронічним гепатитом С. Понад 300 тисяч помирає щороку від ускладнень, викликаних вірусом. Щорічно інфікується близько 3 мільйонів чоловік.

Шляхи передачі гепатиту С

Основним шляхом інфікування гепатитом С є гематогенний. Зараження настає при проникненні крові носія гепатиту С в кровотік здорової людини. До основних варіантів такого інфікування належать:

• трансфузія крові (зустрічається вкрай рідко завдяки розвитку лабораторної діагностики та ретельному обстеженню донорів);
• інфікування при нанесенні татуювання й пірсингу (інфекція потрапляє в організм здорової людини через неякісну стерилізацію інструментів);
• зараження при відвідуванні стоматолога (особливо при кровоточивості ясен) або при манікюрі;
  вживання ін’єкційних наркотиків;
• зараження через предмети побуту: бритви, ножиці, зубні щітки;
• зараження під час медичних маніпуляцій (уколи, гемодіаліз);
• інфікування при статевих стосунках з інфікованим партнером при незахищеному сексі. Ймовірний
• ризик інфікування гепатитом С через вагінальну рідину або сперму інфікованої людини.

У багатьох випадках виявити джерело інфікування важко, особливо при хронічній формі захворювання.

Як не можна заразитися гепатитом С

Вірус не передається повітряно-крапельним шляхом або через слину. У побуті ймовірність заразитися досить низька. Варто знати, що інфікування не відбувається при:

• чханні або кашлі;
• дотиках;
• поцілунку;
• через загальне користування посудом;
• через їжу або воду.

Періоди розвитку гепатиту С

Гепатит С проходить кілька періодів розвитку:

• інкубаційний – триває з моменту інфікування до розвитку клініки. Його тривалість, у середньому, становить 45 діб;
• гострий – тривалість не перевищує 6 місяців. Може протікати латентно або маніфестно з яскраво вираженою клінічною картиною;
• відновлення – у 25% випадках відбувається повне одужання без проведення специфічної терапії;
• розвитку хронічної стадії – може тривати роками і без терапії закінчується розвитком цирозу або раком печінки;
• період ремісії хронічного гепатиту С – настає після проходження курсу лікування, але існує ризик рецидиву.

Класифікація гепатиту С

Залежно від наявності жовтяниці при гострому перебігу:

• жовтяничний;
• безжовтяничний.

За тяжкістю перебігу:

• легкий;
• середньотяжкий;
• важкий;
• фульмінантний.

Симптоми гепатиту С

Симптоми гострого гепатиту С

При гострому перебігу гепатиту С перші ознаки захворювання часто виражені слабо або відсутні. Якщо симптоми з’являються, то це відбувається, у середньому, за 6-7 тижнів після потрапляння інфекції в кров.

Симптоми можуть включати:

• потемніння сечі й знебарвлення калу;
• збільшення печінки;
• субфебрильну температуру тіла;
• жовтяничний колір шкіри й очей;
• порушення акту дефекації;
• хворобливість у правому підребер’ї;
• нудоту.

Симптоми хронічного гепатиту С

До симптомів хронічного гепатиту С належать:

• підвищена втомлюваність;
• інтоксикація;
• головний біль;
• зниження імунітету й часті застудні захворювання;
• нестабільна температура тіла;
• шкірний висип;
• свербіж;
• порушення сну;
• мігренеподібні головні болі.

У пацієнтів з хронічною формою гепатиту С часто розвиваються проблеми з серцево-судинною та сечостатевою системами. При проведенні аналізів виявляються ознаки зниження функціональних ферментів печінки.

При виникненні онкології або цирозу печінки в пацієнтів можуть виникати такі симптоми:

• набряклість ступнів, асцит;
• венозні кровотечі;
• розширення капілярів на шкірі;
• м’язові судоми;
• відчуття тиску в правому підребер’ї;
• чітко виражений больовий синдром;
• зниження маси тіла;
• ураження нервової системи.

Згідно зі статистичними даними, летальний результат хронічного гепатиту С настає у 55% ​​пацієнтів з цирозом печінки і 45% – з гепатоцелюлярною карциномою.

Позапечінкові прояви гепатиту С

Крім порушення функціонування печінки, хронічний гепатит С може призводити до утворення В-клітинної лімфоми, ураження ендокринних залоз, органів зору, шкіри, м’язів, суглобів, нервової системи.

Вірусний гепатит С у дітей

У дітей перебіг захворювання більш важкий і має специфічні ознаки, які не виникають у дорослих. До них належать появи екхімозів і петехіальних елементів на шкірі. Часто виникають носові кровотечі.

При правильно обраній терапії й дотриманні всіх рекомендацій настає повне одужання. Але при цьому можуть зберігатися фіброзні зміни печінки та дискінезії жовчовивідних шляхів.

Вірусний гепатит С у літніх людей

Захворювання в похилому віці протікає часто малосимптомно, також багато проявів є нетиповими. Найбільш поширеними симптомами гепатиту С у таких пацієнтів є лихоманка, біль у животі й жовтяниця.

У хворих на хронічний гепатит С похилого віку титр РНК вірусу значно вище, ніж у молодих пацієнтів.

Гепатит С у вагітних

Захворювання може передаватися дитині під час пологів. Приблизно 6 з 100 дітей, народжених від хворих матерів, заражаються вірусом гепатиту. Ризик збільшується, якщо у мати ВІЛ-інфікована.

Хвора на гепатит С жінка може мати дітей. Планувати вагітність варто після консультації з лікарем. Якщо батько майбутньої дитини хворіє на гепатит С і лікування не дає тривалого ефекту, рекомендують проводити ЕКЗ.

Терапію треба проводити до зачаття (для виключення ризику захворювання дитини) або після пологів.

Годування грудьми інфікованою матір’ю безпечне для дитини, якщо немає тріщин на сосках і кровоточивих ран.

Гепатит С і ВІЛ-інфекція

Ці два віруси вчені часто ставлять поруч, тому що вони мають багато спільних ознак – структуру, шляхи передачі, групи ризику. Але є і багато відмінностей.

Обидва захворювання можуть тривалий час не мати симптомів, призводячи до серйозних, інколи невиліковних, ускладнень.

Гепатит С поширюється легше й швидше, ніж ВІЛ-інфекція. Але головною відмінністю гепатиту С від ВІЛ-інфекції є можливості лікування й одужання. Своєчасна діагностика й правильно підібрана схема лікування здатні вбити вірус гепатиту С.

Гепатит С і цукровий діабет

Люди, які страждають на цукровий діабет, знаходяться в зоні ризику через постійні ін’єкції інсуліну й знижений імунітет. Ризик розвитку захворювання в них зростає в 10 разів.

Діагностика вірусного гепатиту С

Діагностикою та лікуванням захворювання займаються лікар-гепатолог та інфекціоніст. Вони проводять дослідження, збирають анамнез і призначають необхідні лабораторні та інструментальні обстеження, за допомогою яких можна визначити вірус гепатиту С.

До необхідних методів обстеження належать:

• тест на антитіла Ig G і Ig M – метод лабораторної діагностики, що використовується найчастіше. Антитіла – це білки, які організм виробляє для інактивації вірусу. Щоб тест був точним, його необхідно проводити з 3 по 6 місяць після інфікування. Результат інтерпретується як негативний або позитивний. Антитіла проти гепатиту С виявляються у 50-70% пацієнтів на початку захворювання і, приблизно, у 90% – за 3 місяці після інфікування. Тому при ранньому проведенні діагностики негативний результат не може виключити гострий гепатит С. Якщо тест на антитіла позитивний, це означає, що людина була інфікована в якийсь момент життя. Ще може бути слабопозитивний або помилковий результат на гепатит С. Таке буває рідко, але неодмінно має враховуватися під час діагностики захворювання й перевірятися вдруге;
• ПЛР-тест на гепатит С (РНК-тест на гепатит С або РНК-вірусний тест) – може бути кількісним, якісним, а також проводиться для визначення генотипу вірусу. Вірусна РНК може бути виявлена ​​протягом 1-2 тижнів після інфікування. Виявлення РНК вірусу в крові, навіть коли симптоми починають зменшуватися, вказує на хронічну інфекцію. Кількість вірусної РНК змінюється з часом та іноді може не визначатися при наявності активної інфекції гепатиту С. Проте, неодноразові негативні ПЛР-тести, найімовірніше, вказують на кліренс вірусу. Якісне ПЛР тестування необхідне для підтвердження або заперечення гепатиту С. Кількісне тестування допомагає визначити концентрацію вірусу гепатиту в крові. Також необхідний для контролю ефективності лікування;
• загальноклінічні аналізи (загальний аналіз крові, сечі, біохімічний аналіз, коагулограма) – мають допоміжний характер і дозволяють визначити ступінь ураження печінки (часто при проведенні аналізів виявляється тромбоцитопенія, анемія, збільшення печінкових проб);
• УЗД печінки або Фіброскан – проводиться для визначення стану печінки, дозволяє оцінити ступінь поширення інфекції, стан і роботу органу, вплив вірусу на нього. Тільки за результатами УЗД лікар може розробити для пацієнта схему лікування;
• біопсія печінки.

Експрес-тест на гепатит С

Експрес-тест розроблений для виявлення сумарних антитіл до вірусного гепатиту С (Ig G anti HCV) в крові. Тест можна придбати в аптеці або замовити на офіційних спеціалізованих сайтах.
Тест можна проводити самостійно в домашніх умовах. Для цього проводиться прокол подушечки пальця скарифікатором. Одна крапля крові витискається в спеціальне віконце й після цього додається реагент. За 15 – 20 хвилин необхідно оцінити результат.

Оцінювання результатів експрес-тестування:

• негативний результат – наявність однієї червоної смужки;
• позитивний результат – наявність двох червоних смужок;
• недійсний тест – відсутність смужок або наявність однієї смуги в недозволеному місці.

При позитивному результаті необхідно звернутися за консультацією до лікаря.

Маркери гепатиту С

Виділяють наступні маркери гепатиту С:

• анти-HСV IgG (підтверджує можливе зараження вірусом або свідчить про перенесену інфекцію);
• анти-HCV core IgM (вказуює на поточну інфекцію);
• анти-HCV core IgG (підтверджує можливе зараження або свідчить про перенесену інфекцію);
• анти-HCV NS (виявляється в хронічній стадії);
• HCV-RNA (маркер наявності й реплікації вірусу);
• HCV генотипування (генотипи 1а, 1в, 2, 3а, 4).

Особливості підготовки до аналізів на гепатит С

Кров для біохімічного дослідження й загального аналізу крові здається натщесерце в ранковий час. Тест на антитіла методом ПЛР можна проводити в будь-який час доби, але заборонено приймати їжу за 6 годин до аналізу.

Перед здачею аналізів рекомендується уникати фізичних і емоційних навантажень, прийому алкоголю й важкої їжі.

Помилки при аналізі на гепатит С

Близько 15% позитивних результатів є помилковими. Вони виставляються не з вини лікаря або лаборанта, а в зв’язку з порушеннями в роботі імунної системи.

Також причиною помилкових результатів може бути вагітність, злоякісні новоутворення, прийом окремих груп медикаментів або наявність аутоімунних захворювань.

Диференціальна діагностика гепатиту С

Диференціальна діагностика проводиться з наступними захворюваннями:

• гострий гепатит В;
• аутоімунний гепатит;
• первинний склерозуючий холангіт;
• лікарське ураження печінки;
• неалкогольний стеатогепатит;
• гемохроматоз.

Група ризику по гепатиту С

Рання діагностика захворювання може запобігти проблемам зі здоров’ям і зупинити передачу вірусу. З цією метою організація охорони здоров’я рекомендує проводити обстеження людям, які мають підвищений ризик інфікування гепатитом С.

Високий ризик зараження мають люди наступних категорій:

• особи, яким проводили переливання крові до 1987 року;
• медичні працівники та лаборанти;
• ін’єкційні наркомани;
• ВІЛ-інфіковані.

Середній ризик зараження гепатитом С мають:

• люди, що проходять гемодіаліз;
• діти заражених батьків, які можуть заразитися в побутових умовах;
• люди з патологіями печінки нез’ясованої етиології.

Низький ризик розвитку гепатиту С мають:

• люди, що мають зараженого партнера;
• особи, які ведуть активне статеве життя й мають випадкових статевих партнерів.

Лікування вірусного гепатиту С

Вірусний гепатит С виліковний. Але процес лікування й відновлення досить тривалий і вимагає дотримання призначеної терапії, рекомендацій лікаря та зміни способу життя. Успіх терапії залежить від багатьох факторів:

• стану імунної системи;
• генотипу вірусу;
• кількості вірусу в крові;
• віку та індивідуальних особливостей хворого.

Лікування має кращі результати в людей молодого віку й жінок. Ефективність терапії досягає 80% відсотків, але лікування досить дороге. Найбільше методів розроблено для лікування гепатиту С з генотипом 1b.

Найефективнішою противірусною терапією гострого й хронічного гепатиту С є застосування інтерферону, рибавірину та противірусних препаратів прямої дії.

Рибавірин

Препарат проникає в уражені клітини й зупиняє поділ вірусу. Можна застосовувати з інтерфероном. Стимулює імунітет і підвищує дію всіх препаратів на основі інтерферону.

Інтерферон

Препарат створюється завдяки генній інженерії. Для лікування гепатиту С застосовують інтерферон альфа 2а або 2в в ін’єкціях.

Інтерферон зміцнює й допомагає захистити стінки здорових клітин від проникнення вірусу. Завдяки йому активізується робота клітин, які вбивають вірус і підвищують імунітет.

Противірусні препарати прямої дії

До противірусних препаратів прямої дії належать:

• сімепревір;
• парітапревір / ритонавір;
• даклатасвір;
• софосбувір;
• дасабувір.

Гепатопротектори

Ці препарати застосовуються для підтримки печінки й сприяють її відновленню. Завдяки гепатопротекторам поліпшується стан пацієнта, зменшуються симптоми інтоксикації.

До гепатопротекторів, які використовуються при вірусному гепатиті С, належать:

• урсосан;
• гептрал;
• фосфоглів.

Серед препаратів, які використовують при гепатиті С для поліпшення функціонування печінки, можна виділити:

• фосфоглів;
• карсил;
• есенціале форте.

Препарати для лікування гепатиту С випускають у формі таблеток і уколів.

Схеми лікування гепатиту С

Схеми лікування можуть застосовуватися для пацієнтів, які раніше не проходили лікування або застосовували препарати інтерферону й не отримали ефекту.

Розроблено схеми лікування для вірусів окремих генотипів, а також схеми, що діють на найбільш поширені генотипи.

Найчастіше використовуються 2 схеми лікування без застосування інтерферону:

• софосбувір + даклатасвір;
• софосбувір + ледіпасвір.

У деяких випадках застосовується потрійна терапія, використання якої не призводить до розвитку небажаних реакцій чи ускладнень. Прикладом потрійної терапії є застосування за схемою: інтерферон + рибавірин + полиоксидоній.

Застосування лікарських рослин при гепатиті С

З лікувальною метою можливе застосування розторопші. Встановлено що силибинин з рослини блокує згубну дію вірусу на гепатоцити печінки й уповільнює розмноження вірусу гепатиту С.

Також у лікувальних цілях можливе використання відвару на основі кореня цикорію, трави споришу, соку горобини, календули.

Побічні ефекти при лікуванні гепатиту С

До побічних ефектів, які можуть виникнути при лікуванні, належать:

• зниження ваги;
• втрата апетиту;
• лихоманка;
• періодична діарея;
• випадіння волосся;
• сухість і свербіж шкіри;
• анемія;
• порушення сну;
• стеатоз печінки;
• загострення хронічних захворювань.

Препарати для зменшення побічної дії терапії

Противірусна терапія може призводити до появи ряду побічних ефектів. Для їхнього зменшення можуть використовуватися:

• нейпоген (для нормалізації стану крові);
• револейд (для запобігання кровотечі);
• деринат (для нормалізації імунної системи).

Лікування гепатиту С у дітей

Як і в дорослих, схема лікування дітей підбирається індивідуально. Курс терапії триває 6-12 місяців. Складність у лікуванні представляють діти віком до 3-х років, оскільки неможливо проводити стандартну терапію.

Лікування гепатиту після 60 років

Лікування гепатиту С досить складне. Це викликано великою кількістю протипоказань до прийому багатьох препаратів, що зменшує шанси на одужання.

Також у більшості випадків виробники медикаментів досліджують дію препаратів у віковій групі від 18 до 60 років.

Хірургічне лікування гепатиту С

Хірургічне втручання необхідне на останній стадії гепатиту С, коли порушення функції печінки при тривалому перебігу захворювання призводить до розвитку цирозу. Унаслідок цього може знадобитися трансплантація печінки.

Операція не є лікуванням гепатиту, і після трансплантації захворювання розвивається повторно. Тому ще до пересадки органу необхідно проходити лікування противірусними препаратами. У деяких випадках проведення операції може відкладатися до завершення курсу лікування.

Реабілітація після лікування гепатиту С

Важливим етапом після одужання є реабілітація. Після терапії протягом півроку необхідно уникати фізичних навантажень і підйому важких предметів. Суворо дотримуватися дієти й усіх рекомендацій лікаря.

Обстеження після лікування

Після повного одужання необхідно за 3 місяці, півроку й рік провести ПЛР тестування.
На етапі реабілітації слід дотримуватися таких рекомендацій:

• Повністю відмовитися від вживання алкоголю.
• Раціонально організувати режим праці та відпочинку.
• Дотримуватися дієти, харчування має бути повноцінним і збалансованим.
• У період загострення необхідно дотримуватися не суворого постільного режиму.
• Виконувати призначення лікаря.
• Регулярно відвідувати лікаря, здавати аналізи й проходити обстеження.

Дієта й спосіб життя при гепатиті С

Пацієнтам з гепатитом С лікарі рекомендують дотримуватися дієти №5. Харчуватися слід 6-8 разів на день, порції мають бути невеликим. Особливо уважно необхідно стежити за харчуванням при зайвій вазі, щоб зменшити навантаження на печінку. При гепатиті С абсолютно протипоказане голодування й суворий піст.

Хворі повинні вживати достатню кількість води й відмовитися від згубних звичок (куріння, вживання алкоголю). Хворим на гепатит С заборонено тривалий час знаходиться на сонці, а також не дозволяється відвідувати солярій і лазню.

При хронічному гепатиті С заборонено вживати ряд продуктів, зокрема:

• копченості;
• жирні й смажені страви;
• гострі приправи;
• консерви;
• ковбаси;
• шоколад;
• каву;
• газовані напої.

Корисні продукти при гепатиті С:

• каші;
• сухофрукти;
• дієтичне м’ясо;
• мед;
• овочі та фрукти (банани, виноград, яблука).

Державна програма лікування гепатиту С

У 2018 році Міністерство охорони здоров’я запровадило програму безкоштовного лікування пацієнтів, які потребують першочергового лікування від гепатиту С. Один курс терапії за програмою становить 12 тижнів. Для лікування застосовуються один з курсів терапії: софосбувір і ледіпасвір або софосбувір і велпатасвір.

Корисні рецепти страв при гепатиті С

Очищені яблука й кабачки тушкувати в молоці, поступово додаючи манну крупу. Далі до одержаної маси додаємо яйця й тримаємо на пару до готовності. Для поліпшення смаку можна покласти трохи меду.

Ще один нескладний рецепт полягає в приготуванні гарбуза з чорносливом. Гарбуз необхідно почистити, нарізати й тушкувати в молоці. За пару хвилин до готовності додати манну крупу. Чорнослив відварити й подрібнити. Додати сухофрукти та яєчні білки. Щоб зробити десерт солодшим, можна додати трохи меду. Отриману суміш запікати в духовці до готовності.

Профілактика поширення гепатиту С

На сьогодні не розроблено вакцини для профілактики інфікування гепатитом С. Рекомендації щодо запобігання поширенню вірусу включають:

• використання стерильного ін’єкційного обладнання;
• дотримання санітарного режиму в медичних установах;
• контроль якості крові для переливання;
• відмова від наркотиків;
• дотримання правил особистої гігієни, використання індивідуальних зубних щіток, бритв, пилочок для
• нігтів, манікюрних ножиць;
• використання стерильних інструментів для нанесення татуювання й пірсингу;
• обмеження кількості статевих контактів, використання засобів індивідуального захисту при сексі.

До неспецифічних методів профілактики належать здоровий спосіб життя, збалансоване та раціональне харчування, профілактичні медичні огляди. Саме регулярні медичні обстеження дозволяють виявити неактивний гепатит С, що протікає безсимптомно.

Рецидив вірусного гепатиту С

Рецидив захворювання може статися в 2 випадках:

• при повторному інфікуванні (самозараження може бути при використанні старої зубної щітки, бритви або інших речей, на яких залишилися сліди крові. Повторне зараження може відбутися при переливанні крові, медичних маніпуляціях, вживанні наркотиків тощо);
• при неправильно проведеному лікуванні (неправильно підібрана схема лікування, резистентність до препарату, недотримання рекомендацій лікаря).

Прогноз для людини, інфікованої гепатитом С

Прогноз для хворого з гепатитом С залежить від стадії захворювання, часу виявлення патології та проведеної терапії:

• після первинного інфікування 15-25% пацієнтів виліковуються без медикаментозної терапії;
• якщо у пацієнта розвивається хронічний гепатит С, то симптоми захворювання можуть проявлятися протягом багатьох років чи десятиліть;
• приблизно у 75% -85% інфікованих гострий перебіг переходить у хронічний;
• при розвитку цирозу прогноз часто непередбачуваний. При відсутності лікування й уживанні алкоголю цироз призводить до смерті;
• при швидкому прогресуванні симптомів і відсутності лікування відбувається поступовий розвиток печінкової недостатності, раку і смерть;
• якщо лікування проводиться з використанням новітніх комбінацій ліків до того, як відбудеться значне пошкодження печінки й утворення рубців, шанси на одужання й відновлення печінки перевищують 90%.

Успішність лікування знижується при наявності цирозу.

Вірус значно зменшує тривалість життя, але неможливо визначити конкретний період, протягом якого відбуваються незворотні зміни. Усе досить індивідуально й залежить від багатьох факторів:

• віку хворого;
• тривалості захворювання;
• стану імунної системи;
• способу життя;
• супутніх захворювань;
• своєчасності початку терапії.

День боротьби з гепатитом

Щорічно 28 липня під захистом Міжнародного альянсу боротьби з гепатитом проводиться Всесвітній день боротьби з гепатитом. Його основною метою є збільшення поінформованості людей про гепатит і загрозу, яку він несе людству. У зв’язку з цим проводяться різноманітні заходи, на яких розповідають про форми, діагностику, лікуванні та, найважливіше, – профілактику гепатиту.

Відгуки людей, які вилікувалися від гепатиту С

Сергій
Гепатит – це небезпечне захворювання. У мене був гепатит С генотип 3а, дізнався випадково при здачі крові. Робив Фіброскан, показав цироз печінки. Пройшов лікування. Перед терапією здав усі аналізи, зокрема, на вірусне навантаження, лікувався 48 тижнів. За 24 тижні лікування ПЛР негативний. Решта 24 тижні приймав тільки один препарат. Після повного курсу лікування перевірив ще раз ПЛР – негативний, здав додаткові аналізи й поки все в нормі. Народ, лікуйтеся, якщо є можливість. Одужати реально.

Анастасія
Добридень! Три роки тому при профілактичному огляді дізналася, що в мене гепатит С. Паніка й депресія. Мені 30 років, і я думала, що моє життя на цьому зупинилося. Довге лікування в Німеччині, побічна дія препаратів і довгоочікувана відповідь лікарів, що я здорова. Зараз дотримуюся дієти й перебуваю під наглядом гепатолога.

Поширені запитання

Чи передається гепатит С при статевих контактах?

Інфікування може відбутися, але це трапляється вкрай рідко. Ризик зараження складає 5%, для його зниження необхідно використовувати бар’єрні методи контрацепції.

Чи можна вилікувати гепатит С в домашніх умовах?

Лікування в домашніх умовах не призведе до одужання. Застосування народних засобів допоможе зміцнити імунітет, але жоден засіб не може вбити вірус.

У чоловіка гепатит, чи можу я заразитися?

Можете. Для того, щоб запобігти зараженню, чоловік повинен дотримуватися всіх заходів щодо запобігання передачі вірусу. Також при попаданні крові чоловіка в будь-які місця необхідно обробити їх дезинфікуючим розчином. Білизну прати 30 хвилин при 60 градусах.

Чи заразна людина з антитілами до гепатиту С?

З антитілами до гепатиту С людина є заразною.

Чи дають інвалідність в Україні при гепатиті С?

Інвалідність при вірусному гепатиті С дають члени комісії МСЕК. Для цього інфікована людина повинна пройти медичне обстеження й зібрати необхідні документи. Після рішення МСЕК хворий отримує групу інвалідності й програму для реабілітації.

Чи можна заразитися гепатитом С через кігті кішки?

Ні. Вірус не передається через подряпини кішок.

Чи впливає гепатит С на потенцію?

У ході досліджень було доведено, що гепатит С впливає на потенцію. Він призводить до зниження лібідо й еректильної дисфункції.

Чи беруть в армію з гепатитом С?

Ні. Причиною відмови чоловікові в службі є ризик зараження солдатів. Тільки у воєнний час чоловік може піти служити, якщо дозволяє стан здоров’я.

Як болить печінка при гепатиті С?

Біль не є головним симптомом при гепатиті С. Часто він виникає через недотримання дієти та вживання алкоголю. Посилення больового синдрому свідчить про швидке прогресування патології.

Через який час після зараження можна виявити гепатит С?

РНК вірусу в крові за допомогою методу ПЛР можна виявити протягом 1-2 тижнів з моменту зараження.

Чи видають грін карту при гепатиті С?

Інфікування гепатитом С в більшості випадків є підставою для відмови у видачі грін карти.

Чи передається гепатит С собаці?

Собаки можуть хворіти на гепатит. Але вірус у людей і собак різний. Собака не може заразити людину вірусом гепатиту С, і людина не може заразити собаку.

Чи можливе лікування гепатиту С п’явками?

Лікування гепатиту С п’явками не має науково доведеної ефективності та не рекомендується для використання.