Гепатит – загальноприйнята назва запальних захворювань печінки, викликаних, як правило, вірусами гепатиту. Прорив у вивченні етіології вірусних гепатитів зробив Нобелівський лауреат, американський вірусолог Барух Бламберг. 28 липня, у день його народження, відзначається всесвітній день боротьби з гепатитом.
Згідно зі статистикою ВООЗ, на вірусний гепатит хворіють або перехворіли в минулому близько 2 мільярдів чоловік. Прийнято розглядати такі види вірусних гепатитів: А, В, С, D, E, F, G. Усі вони призводять до розвитку хвороби печінки, а також небезпечні можливістю перетікання захворювання в хронічну форму, яка відрізняється млявим перебігом, у результаті чого захворювання може бути виявлене вже на пізніх стадіях. Мінімум 60% випадків раку печінки пов’язані з пізньою діагностикою та лікуванням вірусних гепатитів В і С. Саме гепатити В і С на сьогодні вважаються найбільш небезпечними. Згідно зі статистикою, серед усіх смертей від гепатиту на них припадає 96%.
Зміст
- Причини виникнення гепатиту
- Симптоми гепатиту
- Види й класифікація гепатиту
- Діагностика гепатиту
- Лікування гепатиту
- Профілактика гепатиту
- Можливі ускладнення гепатиту
Причини виникнення гепатиту
Причинами виникнення гепатиту можуть бути різні чинники. Виходячи з існуючих видів вірусного гепатиту, передаватися вони можуть двома шляхами:
фекально-оральним (гепатит А, Е, F) – через брудні руки, немиту їжу, предмети побуту хворої людини, а часом і повітряно-крапельним шляхом;
парентеральним – через біологічний матеріал: кров, слину, сперму, материнське молоко (гепатит B, C, D, G).
Якщо йдеться про захворювання на гепатит не вірусного походження, то причинами його виникнення можуть бути такі чинники:
- зловживання алкоголем (хронічний алкоголізм);
- безконтрольний прийом окремих лікарських засобів;
- отруєння хімічними речовинами;
- гельмінтози;
- аутоімунні процеси;
- сприятливими факторами є ожиріння, цукровий діабет, ВІЛ.
Симптоми гепатиту
Основна небезпека вірусних гепатитів (особливо В і С) в тому, що довгий час вони можуть проходити безсимптомно. Однак, чим більше хвороба прогресує, тим вища ймовірність появи таких симптомів:
- жовтяниця – жовтизна шкіри та видимих слизових оболонок, що виникає в результаті збільшення рівня білірубіну в крові;
- ниючий біль у правому підребер’ї, викликаний, як правило, збільшенням печінки в розмірах;
- ознаки інтоксикації: нудота, можлива блювота;
- головний біль, непостійне підвищення температури тіла;
- набряки, оскільки знижується синтез білків печінкою;
- порушення в роботі серцево-судинної системи (зниження артеріального тиску й частоти серцевих скорочень).
Види й класифікація гепатиту
Сучасна медицина розрізняє кілька видів гепатиту: А, В, С, D, E, F, G – усі вони належать до вірусного типу. Також розрізняють:
- аутоімунний гепатит – з невідомих причин імунна система організму починає сприймати клітини печінки як чужорідні й знищувати їх;
- гепатит, що має токсичний характер – розвивається внаслідок тривалого вживання токсичних речовин (алкоголю, високотоксичних лікарських препаратів);
- специфічний (туберкульозний, опісторхозний, ехінококовий тощо);
- гепатит, який розвинувся на тлі променевої терапії;
- холестатичний;
- невідомого походження (криптогенний).
Гепатит може бути гострим або хронічним:
- гострий гепатит – запалення печінки починається раптово, симптоми яскраво виражені;
- хронічний гепатит – захворювання протікає практично безсимптомно, триває довше 6 місяців.
Коли говорять про клінічні форми захворювання, то мають на увазі, що гепатит може протікати:
- без жовтяниці;
- стерто (субклінічно);
- латентно (приховано);
- холестатично;
- блискавично (фульмінантна форма).
Залежно від інтенсивності клінічних проявів гепатит може бути в легкій, середній і важкій формі.
Діагностика гепатиту
Щоб діагностувати гепатит, лікар проводить огляд пацієнта, збирає анамнез і призначає лабораторно-інструментальні аналізи, які включають:
- загальний і біохімічний аналіз крові – береться аналіз на печінкові проби;
- вірусологічний аналіз крові на гепатит (на наявність антитіл і антигенів);
- дослідження на присутність РНК і ДНК вірусу за допомогою полімеразної ланцюгової реакції (ПЛР);
- УЗД органів черевної порожнини;
- біопсію печінки.
Також важливим є визначення джерела й шляхів зараження гепатотропним вірусом.
Лікування гепатиту
На вибір тактики лікування гепатиту впливатиме його форма, вид, клінічні симптоми та тяжкість перебігу захворювання. Загальні принципи лікування полягають у необхідності позбавлення пацієнта причини захворювання та відновленні нормального функціонування печінки. Для цього:
- при вірусному гепатиті прописують противірусні препарати, ентеросорбенти, імуномодулятори;
- якщо був діагностований токсичний гепатит, пацієнту будуть призначені ентеросорбенти і антидоти;
- при аутоімунному гепатиті – глюкокортикоїди.
Також рекомендації лікаря, зазвичай, наступні:
- дотримання дієти, що щадить, і питного режиму;
- прийом вітамінів;
- мінімізація фізичних навантажень;
- в окремих випадках призначають постільний режим.
Профілактика гепатиту
Проти гепатиту В розроблена специфічна профілактика шляхом масової вакцинації населення. Імунізації проти інших видів гепатиту немає.
Щоб мінімізувати ризик зараження гепатитом, слід дотримуватися простих правил:
- вживати лише чисту питну воду (актуально для гепатитів з фекально-оральним механізмом зараження);
- дотримуватися чистоти рук;
- використовувати стерильні інструменти при медичних маніпуляціях, у кабінеті стоматолога, косметолога та інших сферах, де можливий контакт з кров’ю;
- проводити санітарно-просвітницьку роботу серед медичних працівників та населення;
- використовувати бар’єрні методи контрацепції.
Щоб попередити прогресування захворювання й розвиток ускладнень слід:
- звертатися до лікаря при перших симптомах, які вказують на можливість зараження гепатитом, що дозволить вчасно розпочати коректне лікування;
- проводити клінічний та лабораторно-інструментальний моніторинг стану пацієнта;
- пройти імунізацію проти гепатиту А і В.
Можливі ускладнення гепатиту
Гострий гепатит часто переходить у хронічну форму. Особливо це стосується вірусних гепатитів В і С.
До ускладнень хронічного гепатиту належать:
- печінкова енцефалопатія;
- кровотеча;
- цироз, фіброз, рак печінки;
- асцит, перикардит, плеврит;
- гломерулонефрит;
- печінкову недостатність;
- інші позапечінкові наслідки.